Увійти

Яринка і фітбол

← До списку казок
Яринка тихо плаче й тягне ручку візочка на порожній платформі
Короткий опис
Дворічна Яринка з батьками приїхала ввечері на тиху залізничну платформу, але холодний вітерець змушує її вередувати. Мама садить дівчинку на великий м’який фітбол, тато котить його вздовж платформи, вони разом рахують зірки, а маленька мишка підкладає під ніжки тоненький листочок. У теплі й спокої Яринка засинає, а родина йде додому, вдячна і лагідна.

Вечір тихо опустився на платформу. Мама, тато й маленька Яринка стояли біля низької лавки й прислухалися до далекого стукоту поїздів. Яринці два роки. Холодний вітерець бігав між перилами, і дівчинка почала вередувати: їй було нестерпно довго лежати в колясці, вона смикала ручку і тихенько плакала.

Мама дістала великий м’який фітбол, який вони привезли з дому. Поставивши його поряд із лавкою, вона акуратно посадила Яринку на нього і притиснула до себе. Разом вони покачувалися, мов у колисці: мама ніжно відштовхувала фітбол, і його плавний рух заспокоював дівчинку.

Тато присів поруч і тихо сказав: «Їде наш маленький поїзд». Він повільно котив фітбол уздовж платформи, і вся сім’я смішно хиталася в такт. Яринка схопилася за мамині плечі й радісно сміялася. Тато підняв голову і почав рахувати ясні зірки: «одна, дві, три». Світло ліхтарика обережно огортало їх, а зоряне небо здавалося ще ближчим.

Яринка сидить на фітболі, мишка ніжно підкладає листок під коліна
Яринка сидить на фітболі, мишка ніжно підкладає листок під коліна

Поряд із лавкою щось тихо шелеснуло. З-під старої картонної коробки виглянула маленька мишка. Вона несла тоненький листочок і, зробивши обережний крок, підклала його під ніжки Яринки, щоб дівчинці було тепліше. Мама посміхнулася, взяла листочок і тихо підправила його під ковдру.

На стенді неподалік помітно висіла афіша «лісова казка Славське», а поруч лежала книжка з назвою «казки для підлітків» — такі буденні речі вечірньої станції. Натомість для Яринки все було по-домашньому: м’який фітбол, мамине тепло, татова смішна гра в поїзд і маленька чемна мишка.

Мама й тато обережно погладили мишку й сказали: «Дякуємо». Яринка дивилася на гостю з цікавістю, її усмішка стала спокійнішою. Вона ще трохи покачалася на фітболі, слухаючи, як тато тихо рахував зірки, а мама шепотіла слова пісеньки. Повільна втома обвила дівчинку, очі її злиплися, і вона тихо заснула, притиснувшись до маминого плеча.

Батьки обережно перенесли сплячу Яринку у візочок, підняли фітбол і подякували мишці та зорям. Вони пішли під світлом ліхтарика повільно й мовчки, тримаючи одне одного за руки. На платформі лишився лише нежний шелест листочка й мерехтіння далеких зірок.

Запитання для обговорення

1.Скільки років Яринці?

2.Хто підклав листочок під ніжки Яринки?

3.Куди батьки перенесли Яринку?

Схожі казки

Дивіться також за темами

казки для дітей 2-3 роківказки про тваринказки для дівчатказки для дівчат 2-3 роківказки про тварин для дітей 2-3 роківзаспокійливі казкиказки перед сномказки про сім'ю